космонавт

Зорелетун, див. астронавт, стратонавт

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. космонавт — космона́вт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. космонавт — Астронавт, зореплавець; мн. ур. зоряні брати. Словник синонімів Караванського
  3. космонавт — -а, ч. Той, хто здійснює польоти в космічному просторі; астронавт (у 2 знач.). Космонавт-дослідник — космонавт, основним обов'язком якого під час космічного польоту є проведення науково-дослідної роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. космонавт — КОСМОНА́ВТ, а, ч. Той, хто здійснює політ у космічний простір, проводить науково-дослідну роботу й експлуатує спеціальну техніку в космічному польоті; астронавт (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  5. космонавт — космона́вт (від космо... і ...навт) – спеціально підготовлена людина, що здійснює політ у космічному просторі. Інша назва – астронавт. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. космонавт — КОСМОНА́ВТ, АСТРОНА́ВТ рідше, ЗОРЕПЛА́ВЕЦЬ поет. І космонавт, і жайворон згори Милуються ранкової пори Безмежжям молодого оксамиту (В. Бичко); Відчуття від першого поцілунку можна зрівняти хіба що з захватом першого астронавта, який ступив на Місяць (П. Словник синонімів української мови
  7. космонавт — КОСМОНА́ВТ, а, ч. Той, хто літає в космічний простір; астронавт (у 2 знач.). Перший в історії космонавт майор Юрій Гагарін.. розповів про себе і про свій видатний політ у космічний простір (Рад. Укр., 14. Словник української мови в 11 томах