кулемет

Значення в інших словниках

1. кулемет — кулеме́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. кулемет — Скоростріл. Словник синонімів Караванського
3. кулемет — [кулеимет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
4. кулемет — -а, ч. Автоматична скорострільна зброя малого калібру. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кулемет — КУЛЕМЕ́Т, а, ч. Автоматична скорострільна зброя малого калібру. – Та-та-та!.. – залопотів крилами смерті кулемет (Г. Косинка); З хутора, з-під ожередів соломи часто й зле гавкали кулемети (А. Головко); Останні кулі вистрелюємо... Словник української мови у 20 томах
6. кулемет — Автоматична вогнепальна зброя калібром 6,5-15 мм, стріляє чергами до 1500 пострілів на хвилину; розрізняють важкі, легкі, ручні, крупнокаліберні, універсальні; поширився наприкінці XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
7. кулемет — КУЛЕМЕ́Т (автоматична скорострільна зброя), СКОРОПА́Л розм., СКОРОСТРІ́Л розм. Попереду, мов дятел, глухо тутукав кулемет (П. Панч); Важкий град куль із скоропала залящав навкруги очеретів (І. Ле); — На них кидано гранати, а відтак сікли їх скорострілом, ще й з гармати стріляли (Ю. Яновський). Словник синонімів української мови
8. кулемет — Кулеме́т, -та; -ме́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. кулемет — КУЛЕМЕ́Т, а, ч. Автоматична скорострільна зброя малого калібру. З хутора, з-під ожередів соломи часто й зле гавкали кулемети (Головко, І, 1957, 64); Якийсь холод пройшов по партеру, коли.. на сцену вийшов Боженко в кожусі, шапці і з кулеметом «максимом» (Довж., І, 1958, 166). Словник української мови в 11 томах