1. Словник української мови у 20 томах

кулемет

КУЛЕМЕ́Т, а, ч.

Автоматична скорострільна зброя малого калібру.

– Та-та-та!.. – залопотів крилами смерті кулемет (Г. Косинка);

З хутора, з-під ожередів соломи часто й зле гавкали кулемети (А. Головко);

Останні кулі вистрелюємо... тільки дві ленти коло кулемета... половину роти порубано (Б. Антоненко-Давидович);

В окопчику .. стояло троє людей, двоє з гвинтівками, третій – з кулеметом (Григорій Тютюнник);

– Кулемети взяли з собою? – У повному бойовому (Р. Андріяшик).

Полива́ти / поли́ти з автома́та (з кулеме́та, з міноме́та і т. ін.) див. полива́ти;

(1) Станко́вий кулеме́т – скорострільна автоматична зброя, укріплена на триножному або колісному станку.

У партизанів з'явились автомати, але не було станкового кулемета (М. Шеремет);

Десь там, де недавно чувся гомін людей і гуркіт машин, розливався морем клекіт скорострілів – станкових кулеметів і ручних автоматів (І. Багряний);

Забравши з собою трофеї, а серед них і станковий кулемет, вийшли [партизани] з комендатури (Д. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулемет — кулеме́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кулемет — Скоростріл. Словник синонімів Караванського
  3. кулемет — [кулеимет] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. кулемет — -а, ч. Автоматична скорострільна зброя малого калібру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кулемет — Хуткострілка, див. скоростріл Словник чужослів Павло Штепа
  6. кулемет — Автоматична вогнепальна зброя калібром 6,5-15 мм, стріляє чергами до 1500 пострілів на хвилину; розрізняють важкі, легкі, ручні, крупнокаліберні, універсальні; поширився наприкінці XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
  7. кулемет — КУЛЕМЕ́Т (автоматична скорострільна зброя), СКОРОПА́Л розм., СКОРОСТРІ́Л розм. Попереду, мов дятел, глухо тутукав кулемет (П. Панч); Важкий град куль із скоропала залящав навкруги очеретів (І. Ле); — На них кидано гранати, а відтак сікли їх скорострілом, ще й з гармати стріляли (Ю. Яновський). Словник синонімів української мови
  8. кулемет — Кулеме́т, -та; -ме́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кулемет — КУЛЕМЕ́Т, а, ч. Автоматична скорострільна зброя малого калібру. З хутора, з-під ожередів соломи часто й зле гавкали кулемети (Головко, І, 1957, 64); Якийсь холод пройшов по партеру, коли.. на сцену вийшов Боженко в кожусі, шапці і з кулеметом «максимом» (Довж., І, 1958, 166). Словник української мови в 11 томах