кулелійка

КУЛЕЛІ́ЙКА, и, ж., іст.

Пристрій для самостійного виготовлення куль зі шматків свинцю, якими забезпечували козацьке військо.

На поясі українського піхотинця під час бою були: порохівниця із запасом пороху для набоїв, натруска з дрібним запалювальним порохом, торбинка з кулелійкою та кулями, шомпол та крейцер (з наук. літ.);

Серед рядових козаків була поширена практика виготовлення ґудзиків за допомогою кулелійок (з наук.-попул. літ.).