кіль

Значення в інших словниках

1. Кіль — Кіль іменник чоловічого роду місто в Німеччині Орфографічний словник української мови
2. кіль — -я, ч. 1》 мор. Поздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням. 2》 ав. Вертикальна площина хвоста літака (дирижабля) з прикріпленими до неї поворотними кермами. 3》 Поздовжній виступ грудної кістки в більшості птахів і деяких ссавців, що має вигляд гребеня. Кіль грудної кістки. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кіль — КІЛЬ, я, ч. 1. техн. Поздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням. Пароплав раптом черкнув об щось кілем, втратив хід і широким рухом повернувся носом проти течії... (Ю. Словник української мови у 20 томах
4. кіль — (голл. kiel, англ. keel) 1. Балка, що є основним поздовжнім кріпленням і пов’яззю днища судна. 2. Нерухома частина вертикального оперення лівака, дирижабля. Словник іншомовних слів Мельничука
5. Кіль — М. в Німеччині, адміністративний центр федеральної землі Шлезвіґ-Гольштайн, порт над Кільською бухтою, сполучається Кільським каналом із Пн. м.; 250 тис. мшк.; корабельні, машинобудування; унів. Універсальний словник-енциклопедія
6. кіль — сім фу́тів під кі́лем. Усталена форма побажання успіху, удачі. Дівчина приємно посміхнулась і побажала моряку сім футів під кілем, тобто вдалого рейсу (З газети). Фразеологічний словник української мови
7. Кіль — Кіль, -лю, -леві (м.); кі́льський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кіль — КІЛЬ, я, ч. 1. Поздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням. Пароплав раптом черкнув об щось кілем, втратив хід і широким рухом повернувся носом проти течії… (Ю. Япов. Словник української мови в 11 томах