лабазник
1. див. кладовщик
2. (росл.) гадючник
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лабазник — Тут в розумінні: бур'ян [XII] Словник з творів Івана Франка
- лабазник — лаба́зник іменник чоловічого роду, істота арх. Орфографічний словник української мови
- лабазник — I -у, ч. Рід рослин родини розових; гадючник. II -а, ч., заст. Власник лабазу, а також продавець у лабазі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лабазник — ЛАБА́ЗНИК, а, ч., діал. Комірник. Ой я собі садівник, садівник, В моїм саду лабазник, лабазник. Між лабазом стежка бита (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- лабазник — ЛАБА́ЗНИК, а, ч., заст. Власник лабазу, а також продавець у лабазі. — Ну що то за безсердечний народ ці англійці. — Попи і лабазники! — сказав батько (Смолич, II, 1958, 10). Словник української мови в 11 томах
- лабазник — Лабазник, -ку м. раст. Spiraea Ulmaria. ЗЮЗО. І. 137. Словник української мови Грінченка