лектор

Викладач

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лектор — ле́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лектор — -а, ч. Той, хто читає лекції, лекцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лектор — Ле́ктор, -ра, -рові, -ре! -кторі́[и́], -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. лектор — рос. лектор особа, яка читає лекцію публічно, за програмою навчального закладу тощо. Eкономічна енциклопедія
  5. лектор — ЛЕ́КТОР, а, ч. Той, хто читає лекцію. – Треба ж учительці мови прилучатися завжди до багатющого народного джерела, – пам'ятала вона вимогу свого інститутського лектора-мовника (Є. Словник української мови у 20 томах
  6. лектор — ле́ктор (від лат. lector – читець, читач) 1. У давніх римлян – слуга-читець (невільник). 2. Особа, яка читає лекцію публічно, за програмою навчального закладу тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. лектор — ЛЕ́КТОР, а, ч. Той, хто читає лекції, лекцію. Клуб було радіофіковано, голос лектора чітко звучав з гучномовця (Дмит., Наречена, 1959, 136); — Треба ж учительці мови прилучатися завжди до багатющого народного джерела... Словник української мови в 11 томах