ліквідувати

Вбивати, вибивати, вибити, повибивати, добивати, добити, подобивати, забивати, забити, позабивати, перебивати, перебити, поперебивати, розбивати, розбити, порозбивати, убивати, убити, повбивати, вигублювати, вигубити, повигублювати, зігублювати, зігубити, позігублювати, вішати, повісити, вивішувати, вивішати, повивішувати, перевішувати, перевішати, поперевішувати, закривати, закрити, позакривати, зупиняти, зупинити, позупиняти, припиняти, припинити, поприпиняти, спиняти, спинити, поспиняти, катувати, покатувати, викатовувати, викатувати, повикатовувати, докатовувати, докатувати, подокатовувати, закатовувати, закатувати, позакатовувати, накатовувати, накатувати, понакатовувати, перекатовувати, перекатувати, поперекатовувати, скатовувати, скатувати, поскатовувати, укатовувати, укатувати, повкатовувати, нищити, винищувати, винищити, повинищувати, знищувати, знищити, познищувати, перенищувати, перенищити, поперенищувати, понищувати, понищити, розв'язувати, розв'язати, порозв'язувати, розгоняти, розігнати, порозгоняти, виганяти, вигнати, вигонити, повиганяти, заганяти, загнати, загонити, позаганяти, уганяти, угнати, поуганяти, стріляти, вистрілювати, вг кредити, повистрелювати, застрілювати, застрілити, позастрілювати, перестрілювати, перестреляти, поперестрілювати, пострілювати, постреляти, розстрілювати, розстріляти, порозстрілювати, див. масакрувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліквідувати — (припиняти дію чогось) скасовувати, знищувати, (організацію) розпускати. Словник синонімів Полюги
  2. ліквідувати — ліквідува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. ліквідувати — (хиби) позбуватися, усувати; (партію) розпускати; П. убивати, нищити; п-к -УЮЧИЙ, здатний зліквідувати, ліквідатор, для ліквідації, ліквідаційний. Словник синонімів Караванського
  4. ліквідувати — -ую, -уєш, док., ліквідовувати, -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Припиняти діяльність (закладу, підприємства, установи тощо). || Доводити що-небудь до кінця з метою позбутися чогось, розрахуватися з ким-, чим-небудь і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ліквідувати — ЛІКВІДУВА́ТИ див. ліквідо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  6. ліквідувати — ЛІКВІДУВА́ТИ (припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, закладу, підприємства, дію угоди тощо), ЗНИ́ЩУВАТИ, СКАСО́ВУВАТИ, КАСУВА́ТИ рідко; РОЗПУСКА́ТИ (про організацію, установу, виборний орган і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  7. ліквідувати — Ліквідува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ліквідувати — ЛІКВІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Припиняти діяльність (закладу, підприємства, установи тощо). — Ліквідували його установу як непотрібну (Довж. Словник української мови в 11 томах