лінуватися

Значення в інших словниках

1. лінуватися — лінува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. лінуватися — див. лінитися Словник синонімів Вусика
3. лінуватися — -уюся, -уєшся, недок., з інфін. і без додатка. Не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти. || Не робити чого-небудь, бути бездіяльним унаслідок лінощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лінуватися — ЛІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, рідко ЛІНИ́ТИСЯ, ліню́ся, лі́нишся, недок., з інфін. і без дод. Не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти. “Поможи, Боже!” – а ти не лінуйсь, небоже!... Словник української мови у 20 томах
5. лінуватися — ЛЕДАРЮВА́ТИ (не займатися корисною працею), ДАРМУВА́ТИ, ЛІНУВА́ТИСЯ, ЛІНИ́ТИСЯ, ПРАЗНИКУВА́ТИ розм., БАЙДИКУВА́ТИ розм., ПАНІ́ТИ розм., БА́ЙДИКИ БИ́ТИ розм., БАГЛАЇ́ БИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
6. лінуватися — Лінува́тися, -ну́юся, -ну́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лінуватися — ЛІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., з інфін. і без додатка. Не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти. — Наймички лінуються прати, а я собі думаю: дай позолю й поперу в ставку, поки панни повстають (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
8. лінуватися — Лінуватися, -нуюся, -єшся гл. Лѣниться. «Поможи, Боже!» — А ти не лінуйсь, небоже! Ном. № 9943. Я їй щиро робила, не лінувалась і слухняна була. МВ. І. 29. Словник української мови Грінченка