лінуватися

ЛЕДАРЮВА́ТИ (не займатися корисною працею), ДАРМУВА́ТИ, ЛІНУВА́ТИСЯ, ЛІНИ́ТИСЯ, ПРАЗНИКУВА́ТИ розм., БАЙДИКУВА́ТИ розм., ПАНІ́ТИ розм., БА́ЙДИКИ БИ́ТИ розм., БАГЛАЇ́ БИ́ТИ розм.; ПОПАСА́ТИ, ПОПА́СУВАТИ рідше (перебуваючи де-небудь, нічого не робити, гайнувати час); ЛЕЖА́ТИ, ПРИПУХА́ТИ фам. (проводячи час у спанні). — Хай інші ледарюють, байдики б'ють чи ляси точать, а ти маєш бути на фермі найпершим (Є. Гуцало); — До праці руки приложи і не збирайся дармувати (М. Ю. Тарновський); Василь не лінувався, хазяйнував, і Ганна не любила празникувати в будень (І. Нечуй-Левицький); Зимою з кухні й не вилазила (Явдоха Іванівна), все сиділа там то коло печі, то коло дівчат, щоб не лінилися та пряли, та пір'я драли, та вовну били... (Панас Мирний); Мати не любила робити і більше любила байдикувати та посиденьки справляти (І. Нечуй-Левицький); Він (Грицько) не паніє, як другі, а сам з своєю невтомною помічницею-жінкою веде до ладу своє хліборобське діло (Панас Мирний); — Менший і досі в нижчих класах, бо все попасає в класах; вигнався аж до неба, а дурний, як треба, — не хоче вчитись! (І. Нечуй-Левицький); Боже поможи, а сам не лежи! (прислів'я); (Гаєнко:) Люди роблять, ну, а Гришка, звісно, припухає... (С. Голованівський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінуватися — лінува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лінуватися — див. лінитися Словник синонімів Вусика
  3. лінуватися — -уюся, -уєшся, недок., з інфін. і без додатка. Не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти. || Не робити чого-небудь, бути бездіяльним унаслідок лінощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лінуватися — див. ліпитися Словник чужослів Павло Штепа
  5. лінуватися — ЛІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, рідко ЛІНИ́ТИСЯ, ліню́ся, лі́нишся, недок., з інфін. і без дод. Не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти. “Поможи, Боже!” – а ти не лінуйсь, небоже!... Словник української мови у 20 томах
  6. лінуватися — Лінува́тися, -ну́юся, -ну́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лінуватися — ЛІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., з інфін. і без додатка. Не мати бажання працювати, робити що-небудь, діяти. — Наймички лінуються прати, а я собі думаю: дай позолю й поперу в ставку, поки панни повстають (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. лінуватися — Лінуватися, -нуюся, -єшся гл. Лѣниться. «Поможи, Боже!» — А ти не лінуйсь, небоже! Ном. № 9943. Я їй щиро робила, не лінувалась і слухняна була. МВ. І. 29. Словник української мови Грінченка