лінь
ЛЕ́ДАРСТВО (відсутність бажання діяти, працювати), ЛІ́НОЩІ мн., ЛІНЬ, ЛЕДАРЮВА́ННЯ, ДАРМОЇ́ДСТВО зневажл., БАЙДИКУВА́ННЯ розм., ЛІ́НЬКИ мн., розм., БАГЛАЇ́ мн., розм. рідше. — Людина.. старіє на сьомому десятку літ. А черепаха — символ нехлюйства і ледарства — зберігає молодість до четвертого століття (І. Волошин); Анатоль обважнів: неробство й лінощі поволі розточували самодіяльність і потяг до волі (Я. Качура); Труд найбільше шануй. Всі пороки з безділля і ліні (С. Крижанівський); Сьогодні його (Анатолія) завзятість у роботі сприймалася гірше, ніж чиєсь ледарювання (М. Руденко); (Агафія:) А тут нараз наш Івась приходить та й каже: — Тату, досить того дармоїдства, я хочу вчитися шевства, хочу бути шевцем (І. Франко); Відтепер увесь час, вільний від пустого байдикування, він обертав на лектуру (І. Франко); А вже як виходили (колгоспники), то кортіло поперед сусіда вискочити в поле й відчувати насолоду, дивлячись, як поспішає сусід, злий на свій сон, на свої ліньки (І. Ле); (Ганна:) А ще скажу й так: жируєш ти! Це все з баглаїв!.. (М. Кропивницький). — Пор. неро́бство.
Значення в інших словниках
- лінь — лінь 1 іменник жіночого роду лінощі лінь 2 іменник жіночого роду канат Орфографічний словник української мови
- лінь — див. лінощі Словник синонімів Вусика
- лінь — I -і, ж. 1》 Те саме, що лінощі. 2》 у знач. присудк. сл., з інфін., розм. Не хочеться, нема бажання. II -я, ч. Дуже міцний, тонкий канат, який звичайно вживається як корабельна снасть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лінь — див. лінощі Словник чужослів Павло Штепа
- лінь — ЛІНЬ¹, і, ж. 1. Те саме, що лі́нощі. Але молодий монах не дозволяв собі навіть нею [тишею] подовгу тішитися, боячись ліні й празності, від котрої йдуть всі похоті й гріхи (М. Словник української мови у 20 томах
- лінь — (голл. lijn) тонкий канат (трос), сплетений з конопляних волокон вищої якості. Товщина Л. не більма за 25 мм. Словник іншомовних слів Мельничука
- лінь — кому́ (ті́льки) не лінь (рідше лі́ньки), перев. зі сл. усі́, уся́кий і т. ін. Хто хоче, хто може; будь-хто, кожен. Нехай не грабують його (мужика) всі, кому не лінь (М. Стельмах); Обивателя смикав усякий, кому не лінь. Смикали.. Фразеологічний словник української мови
- лінь — ЛІНЬ¹, і, ж. 1. Те саме, що лі́нощі. — Який молодий [Сава], а він перехитрить вам хоч би й якого заводіяку. Лише його лінь гризе мене (Коб., ІІ,1956, 22); Лінь тікає діла, Як сонечка тьма; Лінь — се одур тіла; Одур — лінь ума (Граб. Словник української мови в 11 томах