мамелюк

Значення в інших словниках

1. мамелюк — мамелю́к іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
2. мамелюк — мамлюк, -а, ч. 1》 Вояк з особистої охорони єгипетських султанів (з 13 ст.); згодом – представник найвищої військово-феодальної знаті в Єгипті. 2》 Кінний гвардієць з особистої охорони Наполеона, яку він набрав під час походу в Єгипет. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мамелюк — МАМЕЛЮ́К, а, ч. 1. Вояк з особистої охорони єгипетських султанів (з XIII ст.); пізніше – представник найвищої військово-феодальної знаті в Єгипті. Газалі, прозваний Слов'янином, прислужився покійному Селімові під час походу на Єгипет. Словник української мови у 20 томах
4. мамелюк — мамелю́к (мамелі́к, мармелі́к) 1. султанська сторожа, яка складалася із невільників-християн, вихованих в ісламі (ст) 2. знев. азіат (ст) 3. Знев. зрадник (ст)|| = всипувач 4. знев. Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. мамелюк — Мамелю́к, -ка; -лю́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. мамелюк — МАМЕЛЮ́К, а́, ч. 1. Вояк з особистої охорони єгипетських султанів (з XIII ст.); пізніше — представник найвищої військово-феодальної знаті в Єгипті. 2. Кінний гвардієць з особистої охорони Наполеона, яку він набрав під час походу в Єгипет. Словник української мови в 11 томах