1. Словник чужослів Павло Штепа

маніритися

Кривулятися, викривулятися, викривулитися, накривулятися, накривулитися, покривулятися, покривулитися, скривулятися, скривулитися, маніжитися, виманіжуватися, виманіжитися, зманіжуватися, зманіжитися, позманіжуватися, наманіжуватися, наманіжитися, понаманіжуватися, поманіжуватися, поманіжитися, уманіжуватися, уманіжитися, повманіжуватися, удавати, удати, повдавати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маніритися — мані́ритися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. маніритися — МАНІЖИТИСЯ; церемонитися. Словник синонімів Караванського
  3. маніритися — -рюся, -ришся, недок. Поводитися манірно; маніжитися (у 1 знач.). || Примушувати себе довго просити (до столу тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маніритися — МАНІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок. Поводитися манірно; маніжитися (у 1 знач.). Жінка вже літня, а чогось маніриться, прикриває рота хустинкою, ніби їй п'ятнадцятий рік щойно пішов (Ірина Вільде); – Чи я ж не принадна?... Словник української мови у 20 томах
  5. маніритися — МАНІ́РИТИСЯ (поводитися неприродно), МАНІ́ЖИТИСЯ, ПИША́ТИСЯ. Його хазяйка мила Сипучої картоплі наварила, Та дещиця і в нас у рюкзаках була, Тож, не манірячись, ми сіли до стола (М. Рильський); (Кряж:) Час потрібний... Сам знаєш, дівчина. Словник синонімів української мови
  6. маніритися — Мані́ритися, -рюся, -ришся, -ряться; не мані́рся, не -ні́ртеся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. маніритися — МАНІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок. Поводитися манірно; маніжитися (у 1 знач.). Жінка вже літня, а чогось маніриться, прикриває рота хустинкою, ніби їй п’ятнадцятий рік щойно пішов (Вільде, На порозі, 1955, 198); — Чи я ж не принадна?... Словник української мови в 11 томах
  8. маніритися — Маніритися, -рюся, -ришся гл. Жеманиться. Словник української мови Грінченка