метис

Значення в інших словниках

1. метис — мети́с іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. метис — (суміш двох рас) мішанець, (напівчорний) мулят; (суміш порід) гібрид. Словник синонімів Караванського
3. метис — -а, ч. 1》 Тварина або рослина, виведена метисацією. 2》 Нащадок від шлюбу між представниками різних рас. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. метис — МЕТИ́С, а, ч. 1. Тварина або рослина, виведена метизацією. Тепер колгосп має 500 тонкорунних овець і 300 метисів (із журн.). 2. Нащадок від шлюбу між представниками різних рас. Не раз спалахувала Канада повстаннями, що були затоплені в крові. Словник української мови у 20 томах
5. метис — мети́с (франц. metis, з ісп. mestizo, від лат. mixtus – змішаний) 1. Нащадок від шлюбу між представниками різних людських рас. 2. Тварина, що її виведено в результаті міжпородного схрещування. Інша назва – помісь. Словник іншомовних слів Мельничука
6. метис — I помісь 2 порід тварин; переважно безплідні, з виразними рисами батька, матері або проміжними, напр., мул, лошак. II нащадок від шлюбу представників європеоїдної раси та індіанців; у ширшому значенні — нащадок змішаних шлюбів представників різних рас людини. Універсальний словник-енциклопедія
7. метис — I. ПО́МІСЬ (окрема тварина чи рослина, що походить від схрещування різних видів, порід, сортів), ГІБРИ́Д, МЕТИ́С спец., ПО́КРУЧ розм., ПОКРУ́ЧЧЯ розм., ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ діал. Влітку Гопак на цепу сидить, взимку зайців ганяє для свого хазяїна. Словник синонімів української мови
8. метис — Мети́с, -са; -ти́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. метис — МЕТИ́С, а, ч. 1. Тварина або рослина, виведена метизацією. Тепер колгосп має 500 тонкорунних овець і 300 метисів (Колг. Укр., 7, 1958, 26). 2. Нащадок від шлюбу між представниками різних рас. Словник української мови в 11 томах