метро

Підземка, див. метрополітен

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метро — метро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. метро — невідм., с. Те саме, що метрополітен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метро — МЕТРО́, невідм., с. 1. Те саме, що метрополіте́н. В метро спускаємося вмить по сходах-самоходах, – в підземних залах все блищить, аж захопило подих! (Н. Забіла). 2. розм. Станція такого виду транспорту. Жити поруч з метро. Словник української мови у 20 томах
  4. метро — метро́ (франц. metro) скорочена назва метрополітену. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. метро — Підземна міська електрифікована залізниця з вел. пропускною здатністю; поїзд м. складається з одно- або двовагонних тягових систем; перше м. було збудовано 1863 у Лондоні, найдовші лінії м. у Нью-Йорку та Москві; в Україні м. у Києві, Харкові, Дніпропетровську. Універсальний словник-енциклопедія
  6. метро — МЕТРОПОЛІТЕ́Н, МЕТРО́, ПІДЗЕ́МКА розм. — Де взялися оті мідяки у сфінксах? Ви що, обікрали в молодості каси Київського метрополітену? (О. Чорногуз); Блискучим промчав метеором Розгонистий поїзд метро (М. Бажан). Словник синонімів української мови
  7. метро — МЕТРО́, невідм., с. Те саме, що метрополіте́н. В метро спускаємося вмить по сходах-самоходах, — в підземних залах все блищить, аж захопило подих! (Забіла, У.. світ, 1960, 121). Словник української мови в 11 томах