метро
МЕТРО́, невідм., с.
1. Те саме, що метрополіте́н.
В метро спускаємося вмить по сходах-самоходах, – в підземних залах все блищить, аж захопило подих! (Н. Забіла).
2. розм. Станція такого виду транспорту.
Жити поруч з метро.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- метро — метро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- метро — невідм., с. Те саме, що метрополітен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- метро — Підземка, див. метрополітен Словник чужослів Павло Штепа
- метро — метро́ (франц. metro) скорочена назва метрополітену. Словник іншомовних слів Мельничука
- метро — Підземна міська електрифікована залізниця з вел. пропускною здатністю; поїзд м. складається з одно- або двовагонних тягових систем; перше м. було збудовано 1863 у Лондоні, найдовші лінії м. у Нью-Йорку та Москві; в Україні м. у Києві, Харкові, Дніпропетровську. Універсальний словник-енциклопедія
- метро — МЕТРОПОЛІТЕ́Н, МЕТРО́, ПІДЗЕ́МКА розм. — Де взялися оті мідяки у сфінксах? Ви що, обікрали в молодості каси Київського метрополітену? (О. Чорногуз); Блискучим промчав метеором Розгонистий поїзд метро (М. Бажан). Словник синонімів української мови
- метро — МЕТРО́, невідм., с. Те саме, що метрополіте́н. В метро спускаємося вмить по сходах-самоходах, — в підземних залах все блищить, аж захопило подих! (Забіла, У.. світ, 1960, 121). Словник української мови в 11 томах