монтажник

Значення в інших словниках

1. монтажник — монта́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. монтажник — -а, ч. Фахівець із монтажу (у 1 знач.). Монтажник-висотник. Монтажник-скелелаз. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монтажник — МОНТА́ЖНИК, а, ч. Фахівець із монтажу (у 1 знач.). [Шметелюк:] Чайченко писатиме книгу про монтажників турбін (І. Микитенко); Ріс новий будинок..: вже перший поверх перекритий, вже по ньому бігають монтажники (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
4. монтажник — МОНТА́ЖНИК (фахівець, який складає і встановлює різні машини, конструкції, споруди тощо); МОНТУВА́ЛЬНИК. — Скажіть, чому ви, головний інженер, так і не поцікавились, де ж саме допустились помилки монтажники п'ятнадцять років тому? (Ю. Шовкопляс). Словник синонімів української мови
5. монтажник — МОНТА́ЖНИК, а, ч. Фахівець із монтажу (у 1 знач.). [Шметелюк:] Чайченко писатиме книгу про монтажників турбін (Мик., І, 1957, 203); Ріс новий будинок..: вже перший поверх перекритий, вже по ньому бігають монтажники (Збан., Курил. о-ви, 1963, 195). Словник української мови в 11 томах