мутація

Значення в інших словниках

1. мутація — мута́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. мутація — див. ЗМІНА. Словник синонімів Караванського
3. мутація — -ї, ж., спец. 1》 Раптова зміна спадкових ознак і властивостей організму. Соматичні мутації. Хромосомні мутації. Індуковані мутації — мутації, які обумовлюються штучним впливом різних зовнішніх та внутрішніх чинників. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мутація — (від лат. mutatio — змінювання, зміна, злам) — 1. В середньовічній практиці сольмізації перехід від одного гексахорда до іншого. Словник-довідник музичних термінів
5. мутація — МУТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Раптова зміна спадкових ознак і властивостей організму. Іонізуюче випромінювання, а також деякі хімічні речовини, діючи на самі організми, їх зародки або статеві клітини, можуть викликати мутації... Словник української мови у 20 томах
6. мутація — мута́ція (від лат. mutatio – зміна) 1. Раптова спадкова зміна організму, окремих його частин, ознак, властивостей. 2. Перелом голосу у дітей, що настає в період статевого дозрівання. Словник іншомовних слів Мельничука
7. мутація — Зміна висоти і тональності голосу в молодому віці, в період статевого дозрівання; контролюється статевими гормонами; у чоловіків голос знижується на 1 октаву, у жінок — на 3 — 4 тони. Універсальний словник-енциклопедія
8. мутація — МУТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Раптова зміна спадкових ознак і властивостей організму. Іонізуюче випромінювання, а також деякі хімічні речовини, діючи на самі організми, їх зародки або статеві клітини, можуть викликати мутації... Словник української мови в 11 томах