мучитель
Кат, катюга, див. тиран, мордувати, торторувати
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мучитель — мучи́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мучитель — Кат, розпинатель; (супостат) гнобитель, деспот, тиран; Ф. варивода. Словник синонімів Караванського
- мучитель — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- мучитель — -я, ч. Той, хто мучить когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мучитель — МУЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто мучить когось. – А вночі, коли я сам і ніхто мене не бачить, коли спить уся тюрма, сплять і мученики, і їх мучителі, – страждання [голоду] стають невиносними (Г. Хоткевич); Людомир продовжує мовчати, потемнілим від гніву оком пронизує свого мучителя (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- мучитель — МУЧИ́ТЕЛЬ (той, хто мучить когось); КАТ, КАТЮ́ГА підсил. зневажл., ІНКВІЗИ́ТОР, ЖИВОЇ́Д розм., ЖИВОДЕ́Р розм., ЖИВОЛУ́П розм., РОЗПИНА́ТЕЛЬ заст. (той, хто злісно, жорстоко мучить людей). Поволі думки вертаються до Богорського. Недолюдок, мучитель, кат!... Словник синонімів української мови
- мучитель — Мучи́тель, -ля, -леві, -лем, -лю! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мучитель — МУЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто мучить когось. — А вночі, коли я сам і ніхто мене не бачить, коли спить уся тюрма, сплять і мученики, і їх мучителі, — страждання [голоду] стають невиносними (Хотк. Словник української мови в 11 томах
- мучитель — Мучитель, -ля м. Истязатель, мучитель. Пан передав його мучителям. Єв. Мт. XVII. 34. Словник української мови Грінченка