мучитель

Кат, катюга, див. тиран, мордувати, торторувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мучитель — мучи́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мучитель — Кат, розпинатель; (супостат) гнобитель, деспот, тиран; Ф. варивода. Словник синонімів Караванського
  3. мучитель — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  4. мучитель — -я, ч. Той, хто мучить когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мучитель — МУЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто мучить когось. – А вночі, коли я сам і ніхто мене не бачить, коли спить уся тюрма, сплять і мученики, і їх мучителі, – страждання [голоду] стають невиносними (Г. Хоткевич); Людомир продовжує мовчати, потемнілим від гніву оком пронизує свого мучителя (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  6. мучитель — МУЧИ́ТЕЛЬ (той, хто мучить когось); КАТ, КАТЮ́ГА підсил. зневажл., ІНКВІЗИ́ТОР, ЖИВОЇ́Д розм., ЖИВОДЕ́Р розм., ЖИВОЛУ́П розм., РОЗПИНА́ТЕЛЬ заст. (той, хто злісно, жорстоко мучить людей). Поволі думки вертаються до Богорського. Недолюдок, мучитель, кат!... Словник синонімів української мови
  7. мучитель — Мучи́тель, -ля, -леві, -лем, -лю! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мучитель — МУЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто мучить когось. — А вночі, коли я сам і ніхто мене не бачить, коли спить уся тюрма, сплять і мученики, і їх мучителі, — страждання [голоду] стають невиносними (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  9. мучитель — Мучитель, -ля м. Истязатель, мучитель. Пан передав його мучителям. Єв. Мт. XVII. 34. Словник української мови Грінченка