1. Словник чужослів Павло Штепа

мордувати

Мучити, вимучувати, вимучити, повимучувати, замучувати, замучити, позамучувати, змучувати, змучити, позмучувати, намучувати, намучити, понамучувати, перемучувати, перемучити, поперемучувати, помучувати, помучити, умучувати, умучити, повмучувати, катувати, викатовувати, викатувати, повикатовувати, докатовувати, докатувати, подокатовувати, закатовувати, закатувати, позакатовувати, перекатовувати, перекатувати, поперекатовувати, покатовувати, покатувати, укатовувати, укатувати, повкатовувати, див. тортурувати, ліквідувати, масакрувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мордувати — мордува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мордувати — (завдавати болю) мучити, катувати, о. топити лій; (не давати спокою) хвилювати, тривожити. Словник синонімів Караванського
  3. мордувати — див. карати; кривдити Словник синонімів Вусика
  4. мордувати — -ую, -уєш, недок., перех. Завдавати комусь фізичного болю або моральних страждань; мучити, катувати. || Не давати спокою; хвилювати, тривожити. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мордувати — МОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. Завдавати комусь фізичного болю або моральних страждань; мучити, катувати. Панів за те там мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (І. Словник української мови у 20 томах
  6. мордувати — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
  7. мордувати — Мордува́ти, -ду́ю, -ду́єш, -ду́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мордувати — МОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Завдавати комусь фізичного болю або моральних страждань; мучити, катувати. Панів за те там мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (Котл. Словник української мови в 11 томах
  9. мордувати — Мордува́ти, -ду́ю, -єш гл. Мучить, истязать, пытать. Ляхи його мордували, щоб пристав на унію: жар за халяви сипали і на колесо тягли. ЗОЮР. І. 263. Ріж і бий! Мордуй невіру бусурмана! Шевч. 59. Катувала, мордувала, та не помагало. Шевч. 22. Щоб тобі маму мордувало! (Брань). Чуб. І. 89. Словник української мови Грінченка