1. Словник української мови в 11 томах

мордувати

МОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Завдавати комусь фізичного болю або моральних страждань; мучити, катувати.

Панів за те там мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (Котл., І, 1952, 135);

Нас мордують однакові муки. Гнітить душу однаковий жаль (Граб., І, 1959, 518);

Писали в’язні: "Передайте на волю — нас мордував поручник Маєвський. Смерть катам!" (Козл., Ю. Крук, 1957, 406);

// Не давати спокою; хвилювати, тривожити.

— Мамо! Чуєте чи ні? Мамо! — Та чого тебе мордує лиха година? Ну, кажи, чого тобі? — витріщилась на нього мати, повернувшись од горщика (Вас., І, 1959, 326);

// безос.

Кирило не чув докорів. Красу природи і її спокій пив хтиво, як спраглий воду, без думки і без сумніву.. Зате по ночах його мордувало (Коцюб., II, 1955, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мордувати — мордува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мордувати — (завдавати болю) мучити, катувати, о. топити лій; (не давати спокою) хвилювати, тривожити. Словник синонімів Караванського
  3. мордувати — див. карати; кривдити Словник синонімів Вусика
  4. мордувати — -ую, -уєш, недок., перех. Завдавати комусь фізичного болю або моральних страждань; мучити, катувати. || Не давати спокою; хвилювати, тривожити. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мордувати — Мучити, вимучувати, вимучити, повимучувати, замучувати, замучити, позамучувати, змучувати, змучити, позмучувати, намучувати, намучити, понамучувати, перемучувати, перемучити, поперемучувати, помучувати, помучити, умучувати, умучити, повмучувати... Словник чужослів Павло Штепа
  6. мордувати — МОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. Завдавати комусь фізичного болю або моральних страждань; мучити, катувати. Панів за те там мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (І. Словник української мови у 20 томах
  7. мордувати — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
  8. мордувати — Мордува́ти, -ду́ю, -ду́єш, -ду́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мордувати — Мордува́ти, -ду́ю, -єш гл. Мучить, истязать, пытать. Ляхи його мордували, щоб пристав на унію: жар за халяви сипали і на колесо тягли. ЗОЮР. І. 263. Ріж і бий! Мордуй невіру бусурмана! Шевч. 59. Катувала, мордувала, та не помагало. Шевч. 22. Щоб тобі маму мордувало! (Брань). Чуб. І. 89. Словник української мови Грінченка