міліція

Ополченство

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міліція — мілі́ція 1 іменник жіночого роду служба охорона порядку мілі́ція 2 іменник жіночого роду ополчення Орфографічний словник української мови
  2. міліція — Державний озброєний стан виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. англ. militia / police; нім. Miliz f=, -en; угор. milicia / rendőrség; рос. милиция. Словник із соціальної роботи
  3. міліція — -ї, ж. 1》 Державний адміністративний орган, що здійснює охорону громадського порядку в країні. || Місцеве управління цієї організації. 2》 розм. Міліціонери. 3》 В окремих країнах у воєнний час – вид ополчення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. міліція — МІЛІ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Система правоохоронних органів, що здійснюють охорону громадського порядку, боротьбу зі злочинністю, охорону особистої безпеки громадян та їхнього майна. Сміливий .. працівник міліції врятував життя дитини (з газ. Словник української мови у 20 томах
  5. міліція — мілі́ція (від лат. militia – військо) 1. В окремих країнах вид ополчення (військове добровільне формування тимчасового характеру), що комплектується здебільшого під час війни для тилової служби. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. міліція — Мілі́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. міліція — МІЛІ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Державний адміністративний орган у СРСР, що здійснює охорону громадського порядку в країні. В питанні про міліцію ми повинні були б сказати: ми не за буржуазну міліцію, а тільки за пролетарську (Ленін, 23, 1950, 71); Сміливий.. Словник української мови в 11 томах
  8. міліція — рос. милиция складова системи Міністерства внутрішніх справ, що здійснює охорону громадського порядку, усіх видів власності, особи, особистих і майнових прав громадян, веде боротьбу з порушниками правил громадського порядку... Eкономічна енциклопедія