міліція
МІЛІ́ЦІЯ, ї, ж.
1. Державний адміністративний орган у СРСР, що здійснює охорону громадського порядку в країні.
В питанні про міліцію ми повинні були б сказати: ми не за буржуазну міліцію, а тільки за пролетарську (Ленін, 23, 1950, 71);
Сміливий.. працівник міліції врятував життя дитини (Веч. Київ, 7.IX 1957, 4);
// Місцеве управління цієї організації.
В міліцію, в зруйнований маєток на околиці, пройшли не вулицею й через базар, а повз гамазеї (Головко, II, 1957, 161).
2. розм. Міліціонери.
Зайшла міліція. Ми показали свої документи. Рибалка не мав нічого при собі, але його знав один із міліціонерів (Ю. Янов., II, 1958, 86).
3. В окремих країнах у воєнний час — вид ополчення.
Суворо гукає [Хаєцький] на дахи молодій чеській міліції: — Шукайте [фашистів] по всіх нишпорках, по всіх димарях!.. (Гончар, III, 1959, 461);
Народна міліція мала не менше роботи за земельну комісію (Чорн., Визвол. земля, 1959, 185).
Значення в інших словниках
- міліція — мілі́ція 1 іменник жіночого роду служба охорона порядку мілі́ція 2 іменник жіночого роду ополчення Орфографічний словник української мови
- міліція — Державний озброєний стан виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. англ. militia / police; нім. Miliz f=, -en; угор. milicia / rendőrség; рос. милиция. Словник із соціальної роботи
- міліція — -ї, ж. 1》 Державний адміністративний орган, що здійснює охорону громадського порядку в країні. || Місцеве управління цієї організації. 2》 розм. Міліціонери. 3》 В окремих країнах у воєнний час – вид ополчення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міліція — Ополченство Словник чужослів Павло Штепа
- міліція — МІЛІ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Система правоохоронних органів, що здійснюють охорону громадського порядку, боротьбу зі злочинністю, охорону особистої безпеки громадян та їхнього майна. Сміливий .. працівник міліції врятував життя дитини (з газ. Словник української мови у 20 томах
- міліція — мілі́ція (від лат. militia – військо) 1. В окремих країнах вид ополчення (військове добровільне формування тимчасового характеру), що комплектується здебільшого під час війни для тилової служби. Словник іншомовних слів Мельничука
- міліція — Мілі́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- міліція — рос. милиция складова системи Міністерства внутрішніх справ, що здійснює охорону громадського порядку, усіх видів власності, особи, особистих і майнових прав громадян, веде боротьбу з порушниками правил громадського порядку... Eкономічна енциклопедія