набрід

Значення в інших словниках

1. набрід — на́брід іменник чоловічого роду нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які зібрались у якомусь місці збірн., зневажл. Орфографічний словник української мови
2. набрід — Шушваль, наволоч, потолоч, негідь, нечисть, покидьки, <�людський> мотлох, сміття, непотріб, жм. сволота. Словник синонімів Караванського
3. набрід — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
4. набрід — I н`абрід-роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом. II набр`ід-роду, ч., мисл. Сліди на росі виплоду тетерука або інших куриних птахів. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. набрід — НА́БРІД, роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом. Раніш мовби й не помічала, скільки серед тих, хто її оточує, всякого наброду – то невдоволених розверсткою хутірських синків... Словник української мови у 20 томах
6. набрід — НА́БРІД збірн., зневажл. (нікчемні або шкідливі для суспільства люди, що випадково зібралися разом); ЗБО́РИЩЕ зневажл., ЗБО́РИСЬКО зневажл., ЗБІГО́ВИЩЕ зневажл., ЗБІГО́ВИСЬКО зневажл. Словник синонімів української мови
7. набрід — НА́БРІД, роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом. З усього цього різношерстого, безпринципного наброду Грецький почав збивати проти більшовиків, проти Леніна антипартійний блок (Біогр. Словник української мови в 11 томах
8. набрід — Набрід, -роду м. Пришельцы, сбродъ. Словник української мови Грінченка