набрід

I н`абрід-роду, ч., збірн., зневажл.

Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.

II набр`ідоду, ч., мисл.

Сліди на росі виплоду тетерука або інших куриних птахів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набрід — на́брід іменник чоловічого роду нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які зібрались у якомусь місці збірн., зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. набрід — Шушваль, наволоч, потолоч, негідь, нечисть, покидьки, <�людський> мотлох, сміття, непотріб, жм. сволота. Словник синонімів Караванського
  3. набрід — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  4. набрід — Галайстра, голота, зграя, потолоч, юрба, див. товпа, шайка Словник чужослів Павло Штепа
  5. набрід — НА́БРІД, роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом. Раніш мовби й не помічала, скільки серед тих, хто її оточує, всякого наброду – то невдоволених розверсткою хутірських синків... Словник української мови у 20 томах
  6. набрід — НА́БРІД збірн., зневажл. (нікчемні або шкідливі для суспільства люди, що випадково зібралися разом); ЗБО́РИЩЕ зневажл., ЗБО́РИСЬКО зневажл., ЗБІГО́ВИЩЕ зневажл., ЗБІГО́ВИСЬКО зневажл. Словник синонімів української мови
  7. набрід — НА́БРІД, роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом. З усього цього різношерстого, безпринципного наброду Грецький почав збивати проти більшовиків, проти Леніна антипартійний блок (Біогр. Словник української мови в 11 томах
  8. набрід — Набрід, -роду м. Пришельцы, сбродъ. Словник української мови Грінченка