навряд

Значення в інших словниках

1. навряд — навря́д прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. навряд — пр., прв. навряд чи; сумнівно, щоб, годі повірити, що, з. троха лиш. Словник синонімів Караванського
3. навряд — присл. Маловірогідно, сумнівно. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навряд — НАВРЯ́Д, част. модальн., зі сл. ч и. Уживається для вираження сумніву у вірогідності, ймовірності висловленого певним членом речення. Петро Федорович закрив очі. Чи то сон був, чи мана його?... Словник української мови у 20 томах
5. навряд — НАВРЯ́Д част. (ужив. для вираження сумніву в тому, про що говориться); НАВРЯ́Д ЧИ присл., ЛЕ́ДВЕ ЧИ присл. Отоді, як прийде (Чіпка), я йому й віддам жито ... Та й то навряд!... Словник синонімів української мови
6. навряд — Навря́д, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. навряд — НАВРЯ́Д, присл. Мало достовірно, сумнівно. Петро Федорович закрив очі. Чи то сон був, чи мана його? Навряд чи сон, — бо Петро Федорович кинувся, мов опечений (Мирний, І, 1954, 342); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Довж., І, 1958, 69). Словник української мови в 11 томах
8. навряд — Навря́д нар. Едва-ли, врядъ-ли. Навряд, чи є в Кузьми гроші. Ном. № 5617. Словник української мови Грінченка