навряд

НАВРЯ́Д, част. модальн., зі сл. ч и.

Уживається для вираження сумніву у вірогідності, ймовірності висловленого певним членом речення.

Петро Федорович закрив очі. Чи то сон був, чи мана його? Навряд чи сон, – бо Петро Федорович кинувся, мов опечений (Панас Мирний);

Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (О. Довженко);

Причина була така дражлива, що навряд, чи можна про неї багато сказати (Ірина Вільде);

Туман і справді завис такою непролазною кашею, що навряд чи якийсь човен знайшовся би, щоб доставити нас до Венеції (Ю. Андрухович);

– Ви успішно завалили екзаменаційну сесію? Ні; Нехай пробує свої сили і одноосібник, хоч таких навряд чи багато знайдеться (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навряд — навря́д прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навряд — пр., прв. навряд чи; сумнівно, щоб, годі повірити, що, з. троха лиш. Словник синонімів Караванського
  3. навряд — присл. Маловірогідно, сумнівно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навряд — Ледве чи, мале їмовірно, сумнівно Словник чужослів Павло Штепа
  5. навряд — НАВРЯ́Д част. (ужив. для вираження сумніву в тому, про що говориться); НАВРЯ́Д ЧИ присл., ЛЕ́ДВЕ ЧИ присл. Отоді, як прийде (Чіпка), я йому й віддам жито ... Та й то навряд!... Словник синонімів української мови
  6. навряд — Навря́д, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. навряд — НАВРЯ́Д, присл. Мало достовірно, сумнівно. Петро Федорович закрив очі. Чи то сон був, чи мана його? Навряд чи сон, — бо Петро Федорович кинувся, мов опечений (Мирний, І, 1954, 342); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Довж., І, 1958, 69). Словник української мови в 11 томах
  8. навряд — Навря́д нар. Едва-ли, врядъ-ли. Навряд, чи є в Кузьми гроші. Ном. № 5617. Словник української мови Грінченка