наголовний

(убір) балець, бриль, брилик, бриличок, гайструк, гальонка, гердань, джерегеля, джугля, дзьопа, елом, завивайка, завивало, завиття, завитка, завій, завійка, запинало, йолом, йоломка, йоломчик, кабардинка, калап, капа, капелюх, капелюшок, капелюшик, капелюш, каптур, каптурка, каптурок, каптурчик, капуза, караїмка, кашкет, кашкетик, кашкетка, кабалка, кибалиця, клебаня, клебанка, клобук, коба, кобень, кресаня, крисаня, крисаночка, кубанка, куйнара, кучма, кучомка, магерка, малахай, мармазинка, набрівник, намітчина, очіпок, пакелат, перемітка, підкапок, прорішка, рантух, рантушок, рантушина, решетилка, фатьол, фацелик, фацеличок, харківка, хомівка, хуста, хустина, хустиночка, хустка, хусточка, чепець, чіпець, чулко, шапка, шапочка, шапонька, шапурина, шапчурина, шапчерина, шапчорина, шап'я, шлик, шличок, шишлак, яломок, ярмівка, ярмулка, ярчак

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наголовний — НАГОЛО́ВНИЙ, а, е. Який надягається на голову. Особливо широко застосовуються [на Гуцульщині] металеві прикраси – наголовні, нашийні, нагрудні, поясні, наручні (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах