наголовний
НАГОЛО́ВНИЙ, а, е.
Який надягається на голову.
Особливо широко застосовуються [на Гуцульщині] металеві прикраси – наголовні, нашийні, нагрудні, поясні, наручні (з наук.-попул. літ.);
До засобів колективної та індивідуальної профілактики належать: захисні окуляри, наголовні щитки, вентиляційні пристрої (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наголовний — (убір) балець, бриль, брилик, бриличок, гайструк, гальонка, гердань, джерегеля, джугля, дзьопа, елом, завивайка, завивало, завиття, завитка, завій, завійка, запинало, йолом, йоломка, йоломчик, кабардинка, калап, капа, капелюх, капелюшок, капелюшик... Словник чужослів Павло Штепа