наголовний

НАГОЛО́ВНИЙ, а, е.

Який надягається на голову.

Особливо широко застосовуються [на Гуцульщині] металеві прикраси – наголовні, нашийні, нагрудні, поясні, наручні (з наук.-попул. літ.);

До засобів колективної та індивідуальної профілактики належать: захисні окуляри, наголовні щитки, вентиляційні пристрої (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наголовний — (убір) балець, бриль, брилик, бриличок, гайструк, гальонка, гердань, джерегеля, джугля, дзьопа, елом, завивайка, завивало, завиття, завитка, завій, завійка, запинало, йолом, йоломка, йоломчик, кабардинка, калап, капа, капелюх, капелюшок, капелюшик... Словник чужослів Павло Штепа