намовлення
1. намова
2. це дія
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намовлення — намо́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- намовлення — -я, с. Дія за знач. намовити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намовлення — НАМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. намо́вити 1. За намовленням Австрії і Польщі турецький султан дав паші наказ іти разом з молдованами й волохами воювати в Україну (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- намовлення — Намо́влення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- намовлення — НАМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. намо́вити. Словник української мови в 11 томах