насміхатися

Глузувати, виглузувати, заглузувати, зіглузувати, наглузувати, поглузувати, глумитися, зіглумитися, наглумитися, поглумитися, кепкувати, закепкувати, зікепкувати, покепкувати, скепкувати, кпити, закпити, викпити, покпити, шкилити, зашкилити, зішкилити, пошкилити, шкилювати, зішкилювати, пошкилювати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насміхатися — насміха́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насміхатися — брати (піднімати, підіймати, здіймати, знімати) па сміх (на смішки, на посміх, на глум, на кпини) кого, що і без додатка; на глузи (глуз) піднімати (брати) кого; брати на спички кого; (давати образливе прізвисько) пришивати квітку (гаплик) кому. Словник фразеологічних синонімів
  3. насміхатися — див. ГЛУЗУВАТИ; насміватися; дк. НАСМІЯТИСЯ, висміяти, осміяти. Словник синонімів Караванського
  4. насміхатися — Насміятися (з кого), висміювати, відбривати (кого), вшпигнути, глузувати, глумитися, гострословити, збиткуватися, зубоскалити, кепкувати, кпити, кпитися, наглумлятися, оглузовувати, оглумляти, осміювати, під'єхиджувати, підклинювати, підколупувати... Словник синонімів Вусика
  5. насміхатися — -аюся, -аєшся, недок., з кого – чого, рідше над ким – чим і без додатка. Висміювати чиї-небудь дії, вчинки; глузувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. насміхатися — НАСМІХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., з кого – чого, рідше над ким – чим і без дод. Висміювати чиї-небудь дії, вчинки; глузувати. Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз (прислів'я); А на улиці дівчата Насміхаються, прокляті. Гусаркою звуть (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. насміхатися — ВИ́СМІЯТИ (піддати когось, щось насмішці, критиці), ОСМІЯ́ТИ (ОБСМІЯ́ТИ), НАСМІЯ́ТИСЯ, ПОСМІЯ́ТИСЯ з кого-чого, рідше — над ким-, чим, ЗАСМІЯ́ТИ розм., ОСМІШИ́ТИ діал. — Недок.: висмі́ювати, осмі́ювати (обсмі́ювати), осмі́шувати. Словник синонімів української мови
  8. насміхатися — Насміха́тися, -ха́юся, -ха́єшся з кого, з чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. насміхатися — НАСМІХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., з кого — чого, рідше над ким — чим і без додатка. Висміювати чиї-небудь дії, вчинки; глузувати. Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз (Укр.. присл.., 1955, 207); А на улиці дівчата Насміхаються, прокляті. Словник української мови в 11 томах
  10. насміхатися — Насміхатися, -хаюся, -єшся гл. = насміхати. Насміхалися з його. Єв. Мр. V. 40. Із матки старенької насміхається. Макс. Словник української мови Грінченка