1. Словник фразеологічних синонімів

насміхатися

брати (піднімати, підіймати, здіймати, знімати) па сміх (на смішки, на посміх, на глум, на кпини) кого, що і без додатка; на глузи (глуз) піднімати (брати) кого; брати на спички кого; (давати образливе прізвисько) пришивати квітку (гаплик) кому.

Засмутився Карпо, не їсть, не п’є, як ніч ходить… Глузують наші, на сміх його беруть (Коцюбинський, 2, 1961, с. 53); Борислав почав на сміх підіймати, я його вилаяв, він собі, засторчивши ніс у книжку, лежав і читав (Панас Мирний, 4, 1969, с. 35); Цю фотографію таки за її спиною піднімали на сміх, а паничі й пани глузували (Нечуй-Левицький, 9, 1967, с. 10); [Лучицька:] Мало назнущались, так іще тут привселюдно зняти на посміх, на публіку поставить? (Старицький, 3, 1964, с. 541); Цю дяківську послугу зараз підхопили в місті на язики й підняли на смішки (Нечуй-Левицький, 9. 1967, с. 13); – То ти береш мене старого на глум (Мартович, Твори, 1954, с. 60); Ще в м’ясниці був підскочив з Майданів син монопольщика, так і того дівка підняла на глум: «Добрий жених, тільки ніс і вуха стирчать» (Стельмах, 1, 1982, с. 150); [Лицар:] Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? (Леся Українка, 2, 1951, с. 194); Колодубові трохи смішно зробилося від того і навіть образливо, бо почувся так, начебто беруть на кпини, справляють з нього жарти-смішечки (Ю. Бедзик, Поспішай у юність, 1975, с. 154); – Щоб відплатити світові за його жорстокість, мерщій кидаються в глузи самі, здіймають на кпини іноді найсвятіше (Загребельний, 6, 1981; с. 208); Та над Петром ну реготать, Петра на глузи підіймать! (Гулак-Артемовський, Байки, балади, лірика, 1958, с. 148); [Михайло:] Як же то так? Чи ви мене справді морочите, чи на глуз піднімаєте! (Котляревський, 2, 1953, с. 73); – Та ти [Даниле] на глузи мене береш, опудало чортове?.. (Чумак, Три шляхи, 1984, с. 6); – Там сусіди любі та милі так тебе на спички і беруть, а тут ще і дома (Панас Мирний, 1, 1968, с. 469); [Явдоха:] Та й осоружний оцей Печариия – як він мені остогид! З кожного посміхається, кожному квітки пришиває, а сам же то? (Панас Мирний. 6. 1970, с. 113).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насміхатися — насміха́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насміхатися — див. ГЛУЗУВАТИ; насміватися; дк. НАСМІЯТИСЯ, висміяти, осміяти. Словник синонімів Караванського
  3. насміхатися — Насміятися (з кого), висміювати, відбривати (кого), вшпигнути, глузувати, глумитися, гострословити, збиткуватися, зубоскалити, кепкувати, кпити, кпитися, наглумлятися, оглузовувати, оглумляти, осміювати, під'єхиджувати, підклинювати, підколупувати... Словник синонімів Вусика
  4. насміхатися — -аюся, -аєшся, недок., з кого – чого, рідше над ким – чим і без додатка. Висміювати чиї-небудь дії, вчинки; глузувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. насміхатися — Глузувати, виглузувати, заглузувати, зіглузувати, наглузувати, поглузувати, глумитися, зіглумитися, наглумитися, поглумитися, кепкувати, закепкувати, зікепкувати, покепкувати, скепкувати, кпити, закпити, викпити, покпити, шкилити, зашкилити, зішкилити, пошкилити, шкилювати, зішкилювати, пошкилювати Словник чужослів Павло Штепа
  6. насміхатися — НАСМІХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., з кого – чого, рідше над ким – чим і без дод. Висміювати чиї-небудь дії, вчинки; глузувати. Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз (прислів'я); А на улиці дівчата Насміхаються, прокляті. Гусаркою звуть (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. насміхатися — ВИ́СМІЯТИ (піддати когось, щось насмішці, критиці), ОСМІЯ́ТИ (ОБСМІЯ́ТИ), НАСМІЯ́ТИСЯ, ПОСМІЯ́ТИСЯ з кого-чого, рідше — над ким-, чим, ЗАСМІЯ́ТИ розм., ОСМІШИ́ТИ діал. — Недок.: висмі́ювати, осмі́ювати (обсмі́ювати), осмі́шувати. Словник синонімів української мови
  8. насміхатися — Насміха́тися, -ха́юся, -ха́єшся з кого, з чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. насміхатися — НАСМІХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., з кого — чого, рідше над ким — чим і без додатка. Висміювати чиї-небудь дії, вчинки; глузувати. Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз (Укр.. присл.., 1955, 207); А на улиці дівчата Насміхаються, прокляті. Словник української мови в 11 томах
  10. насміхатися — Насміхатися, -хаюся, -єшся гл. = насміхати. Насміхалися з його. Єв. Мр. V. 40. Із матки старенької насміхається. Макс. Словник української мови Грінченка