натикати

Значення в інших словниках

1. натикати — нати́кати дієслово доконаного виду натика́ти 1 дієслово недоконаного виду втикати натика́ти 2 дієслово недоконаного виду надівати, поміщати на щось натика́ти 3 дієслово недоконаного виду ткати багато чогось Орфографічний словник української мови
2. натикати — див. колоти Словник синонімів Вусика
3. натикати — див. натикати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. натикати — НАТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАТИ́КАТИ, аю, аєш, док., що, чого. Втикати певну кількість чого-небудь у щось. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір'ям (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
5. натикати — НАШТО́ВХУВАТИ на що (приводити когось до певної думки, ідеї, мрії тощо, спонукати до якогось учинку), ПІДКА́ЗУВАТИ що і без додатка, НАТИКА́ТИ розм. рідше; НАВО́ДИТИ (наштовхувати на якусь думку, тему розмови, здогад і т. ін. Словник синонімів української мови
6. натикати — НАТИ́КАТИ див. натика́ти¹. НАТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАТИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. Втикати певну кількість чогось у що-небудь. Словник української мови в 11 томах
7. натикати — I. Натикати, -ка́ю, -єш сов. в. наткати, -тчу, -тче́ш, гл. 1) Только въ с. в.: наткать извѣстное количество. 2) Ткацкимъ способомъ дѣлать, сдѣлать узоры на ткани. Натикати квітки. Лебед. у. --------------- II. Натика́ти, -ка́ю, -єш сов. Словник української мови Грінченка