обездолений

Значення в інших словниках

1. обездолений — правильніше: знедолений «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. обездолений — обездо́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
3. обездолений — див. нещасливий Словник синонімів Вусика
4. обездолений — -а, -е. Позбавлений найнеобхіднішого, найдорожчого; знедолений, нещасливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обездолений — ОБЕЗДО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обездо́лити. Народ мій український чесний .. потерпає і гине, спантеличений, обездолений в арійській катівні (О. Довженко); // у знач. прикм. Позбавлений найнеобхіднішого, найдорожчого; знедолений, нещасливий. Словник української мови у 20 томах
6. обездолений — НЕЩА́СНИЙ (про людину, землю, країну тощо — який зазнав багато горя, кривди, поневірянь), НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил., ЗГОРЬО́ВАНИЙ, БАГАТОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил., НАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ЗАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ГІРКИ́Й заст., МНОГОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил. уроч. Словник синонімів української мови
7. обездолений — ОБЕЗДО́ЛЕНИЙ, а, е. Позбавлений найнеобхіднішого, найдорожчого; знедолений, нещасливий. Голоту Йвана Люд обездолений стрічав: То ж він до Разіна Степана Братерську руку простягав (Рильський, II, 1946, 53); Без кінця нема нічого На обездоленій землі... Словник української мови в 11 томах