обкарнати

Краяти, обкраювати, обкраяти, пообкраювати, скраювати, скраяти, поскраювати, украювати, украяти, повкраювати, макогонювати, обмакогонювати, обмакогонити, пообмакогонювати, макотирювати, обмакотирювати, обмакотирити, пообмакотирювати, тнути, обтинати, обітнути, пообтинати, витинати, витнути, повитикати, надтинати, надітнути, стинати, зітнути, утинати, утнути, повтинати, тяти, обтяти, витяти, перетяти, потяти, підтяти, стяти, утяти, чикрижити, обчикрижувати, обчикрижити, пообчикрижувати, зічикрижувати, зічикрижити, позічикрижувати, чухрати, обчухровувати, обчухрати, почухровувати, почухрати, учухровувати, учухрати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкарнати — обкарна́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обкарнати — -аю, -аєш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обкраяти 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкарнати — ОБКАРНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм., рідко. Те саме, що обкра́яти 1, 2. Відростив [Тиміш] вусики і обкарнав їх так, що вони тільки ворушкою п'явочкою красуються під носом (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. обкарнати — ОБРІ́ЗАТИ (відрізавши кінці, краї чого-небудь, вирівняти, зробити коротшим або зменшити розміри чого-небудь), ПІДРІ́ЗАТИ, ОБТЯ́ТИ (ОБІТЯ́ТИ рідше), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), ПІДТЯ́ТИ (ПІДІТНУ́ТИ) розм.; ОБКАРНА́ТИ розм., ОБЧИКРИ́ЖИТИ розм., ОБКРА́ЯТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. обкарнати — ОБКАРНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обкра́яти 1, 2. Відростив [Тиміш] вусики і обкарнав їх так, що вони тільки ворушкою п’явочкою красуються під носом (Грим., Незакінч. Словник української мови в 11 томах