1. Словник української мови в 11 томах

обкарнати

ОБКАРНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обкра́яти 1, 2.

Відростив [Тиміш] вусики і обкарнав їх так, що вони тільки ворушкою п’явочкою красуються під носом (Грим., Незакінч. роман, 1962, 141);

А щоб не міг він [ворон] більш літать, Взяли та крила обкарнали (Воскр., Цілком.., 1947, 105);

Буржуазія "хоче" обкарнати класову боротьбу, перекрутити і звузити її поняття, притупити її вістря (Ленін, 23, 1972, 228).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкарнати — обкарна́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обкарнати — -аю, -аєш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обкраяти 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкарнати — Краяти, обкраювати, обкраяти, пообкраювати, скраювати, скраяти, поскраювати, украювати, украяти, повкраювати, макогонювати, обмакогонювати, обмакогонити, пообмакогонювати, макотирювати, обмакотирювати, обмакотирити, пообмакотирювати, тнути, обтинати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. обкарнати — ОБКАРНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм., рідко. Те саме, що обкра́яти 1, 2. Відростив [Тиміш] вусики і обкарнав їх так, що вони тільки ворушкою п'явочкою красуються під носом (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. обкарнати — ОБРІ́ЗАТИ (відрізавши кінці, краї чого-небудь, вирівняти, зробити коротшим або зменшити розміри чого-небудь), ПІДРІ́ЗАТИ, ОБТЯ́ТИ (ОБІТЯ́ТИ рідше), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), ПІДТЯ́ТИ (ПІДІТНУ́ТИ) розм.; ОБКАРНА́ТИ розм., ОБЧИКРИ́ЖИТИ розм., ОБКРА́ЯТИ розм. Словник синонімів української мови