обкарнаний
ОБКА́РНАНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обкарна́ти.
Стовбур, мабуть, добре обкарнаний, знову стрімголов нісся серединою могутнього потоку (Донч., III, 1956, 361).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обкарнаний — обка́рнаний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- обкарнаний — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкарнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обкарнаний — ОБКА́РНАНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. до обкарна́ти. Стовбур, мабуть, добре обкарнаний, знову стрімголов нісся серединою могутнього потоку (О. Донченко); // обка́рнано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах