1. Словник української мови у 20 томах

обкарнаний

ОБКА́РНАНИЙ, а, е, розм., рідко.

Дієпр. пас. до обкарна́ти.

Стовбур, мабуть, добре обкарнаний, знову стрімголов нісся серединою могутнього потоку (О. Донченко);

// обка́рнано, безос. пред.

Сума щастя на землі так само постійна, як кількість повітря або води. Коли тобі дісталося більше, так і знай: когось обділено, скривджено, обкарнано й покарано (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкарнаний — обка́рнаний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. обкарнаний — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкарнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкарнаний — ОБКА́РНАНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до обкарна́ти. Стовбур, мабуть, добре обкарнаний, знову стрімголов нісся серединою могутнього потоку (Донч., III, 1956, 361). Словник української мови в 11 томах