1. Словник чужослів Павло Штепа

одержимий

Пойнятий, понятий, охоплений, захоплений, полум'яний, палкий, розпалений, самовідданий, несамовитий, невгамований, невгнутий, невстримний, невтримний, неприборканий, нескорений, непоборний, непохитний, див. фанатик

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одержимий — одержи́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. одержимий — -а, -е. 1》 Який перебуває в полоні якого-небудь почуття, ідеї, пристрасті, настрою і т. ін. 2》 у знач. ім. одержимий, -мого, ч.; одержима, -мої, ж., заст. Причинна, божевільна людина. 3》 у знач. ім. одержимий, -мого, ч.; одержима, -мої... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одержимий — ОДЕРЖИ́МИЙ, а, е. 1. Охоплений яким-небудь почуттям, ідеєю, пристрастю, настроєм і т. ін. Окрім сих людей, одержимих mania grаndіоsа, єсть ще багато людей, що мають, здається, за принцип речення: “Куди кобила, туди й лоша” (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  4. одержимий — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. одержимий — ОДЕРЖИ́МИЙ, а, е. 1. Який перебуває в полоні якого-небудь почуття, ідеї, пристрасті, настрою і т. ін. Окрім сих людей, одержимих тапіа grаndіоsа, єсть ще багато людей, що мають, здається, за принцип речення: "Куди кобила, туди й лоша" (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах