1. Словник чужослів Павло Штепа

фанатик

Загорілець, див. ярий

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фанатик — фана́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фанатик — (релігійний) бузувір; (якогось діла) загорілець, пристрасний прихильник; (патріотизму) шовініст; (у політиці) екстреміст; фанат, фан. Словник синонімів Караванського
  3. фанатик — ФАНА́ТИК, а, ч. 1. Надзвичайно релігійна людина, що нетерпимо ставиться до інших вірувань, іновірців. Стрибайло був, як і Боболій, запеклим католицьким фанатиком, ніщо його не спиняло, ніщо і не лякало (О. Словник української мови у 20 томах
  4. фанатик — -а, ч. 1》 Надзвичайно релігійна людина, що нетерпимо ставиться до інших вірувань, іновірців. 2》 перен. Людина, пристрасно віддана якій-небудь справі, захоплена якоюсь ідеєю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фанатик — фана́тик (від лат. fanaticus – несамовитий, шалений) 1. Людина, що відзначається несамовитістю, крайньою нетерпимістю до інаковіруючих, здатна на бузувірство, дикі ексцеси проти інших. 2. Переносно – особа, пристрасно захоплена якою-небудь ідеєю, думкою, віддана якимось поглядам, заняттям. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фанатик — Фана́тик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фанатик — ФАНА́ТИК, а, ч. 1. Надзвичайно релігійна людина, що нетерпимо ставиться до інших вірувань, іновірців. Стрибайло був, як і Боболій, запеклим католицьким фанатиком, ніщо його не спиняло, ніщо і не лякало (Стор. Словник української мови в 11 томах
  8. фанатик — Фанатик, -ка м. Фанатикъ. Фанатика безумного сліпого. К. ПС. 74. Словник української мови Грінченка