1. Словник української мови в 11 томах

фанатик

ФАНА́ТИК, а, ч.

1. Надзвичайно релігійна людина, що нетерпимо ставиться до інших вірувань, іновірців.

Стрибайло був, як і Боболій, запеклим католицьким фанатиком, ніщо його не спиняло, ніщо і не лякало (Стор., І, 1957, 383);

Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин, і людей, і фанатики-бухарці, впіймавши його на гарячому, могли б і штрикнути його кинджалом або придушити (Тулуб, В степу.., 1964, 180).

2. перен. Людина, пристрасно віддана якій-небудь справі, захоплена якоюсь ідеєю, що нерідко робить таку людину однобічною, обмеженою.

За хвилину перед Огеєм сиділа вже не прибита нещастям мати, а людина діла, фанатик великої справи і знавець юнацької душі (Досв., Вибр., 1959, 243);

Фанатиків Сокорина не любив за їхню упертість і небажання глянути на життя зрячими очима (Кочура, Родина.., 1962, 269);

Казали, що Сафарова ніщо не цікавило, крім дорученої йому справи. Це — фанатик будівництва, людина кам’яної волі (Донч., II, 1956, 278).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фанатик — фана́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фанатик — (релігійний) бузувір; (якогось діла) загорілець, пристрасний прихильник; (патріотизму) шовініст; (у політиці) екстреміст; фанат, фан. Словник синонімів Караванського
  3. фанатик — Загорілець, див. ярий Словник чужослів Павло Штепа
  4. фанатик — ФАНА́ТИК, а, ч. 1. Надзвичайно релігійна людина, що нетерпимо ставиться до інших вірувань, іновірців. Стрибайло був, як і Боболій, запеклим католицьким фанатиком, ніщо його не спиняло, ніщо і не лякало (О. Словник української мови у 20 томах
  5. фанатик — -а, ч. 1》 Надзвичайно релігійна людина, що нетерпимо ставиться до інших вірувань, іновірців. 2》 перен. Людина, пристрасно віддана якій-небудь справі, захоплена якоюсь ідеєю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фанатик — фана́тик (від лат. fanaticus – несамовитий, шалений) 1. Людина, що відзначається несамовитістю, крайньою нетерпимістю до інаковіруючих, здатна на бузувірство, дикі ексцеси проти інших. 2. Переносно – особа, пристрасно захоплена якою-небудь ідеєю, думкою, віддана якимось поглядам, заняттям. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фанатик — Фана́тик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. фанатик — Фанатик, -ка м. Фанатикъ. Фанатика безумного сліпого. К. ПС. 74. Словник української мови Грінченка