одутлий

див. обрюзглий

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одутлий — оду́тлий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. одутлий — ОДУТИЙ, (на виду) ОБРЕЗКЛИЙ, д. задутий; (тілом) товстий, опасистий; (від сну) оспалий; (- губи) розпухлий, напухлий, набряклий. Словник синонімів Караванського
  3. одутлий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  4. одутлий — -а, -е. З розпухлим, набряклим обличчям, тілом; брезклий. || Товстий, опасистий. || Збільшений в об'ємі від набрякання, розпухання і т. ін. (про частини тіла). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. одутлий — ОДУ́ТЛИЙ, а, е. З розпухлим, набряклим обличчям, тілом; брезклий. А сам сотник у кожусі, Одутлий, поганий, Коло клуні похожає [походжає] (Т. Шевченко); Одутлий, блідий, стояв він перед лихварем .. і здававсь мало не старою людиною (З. Словник української мови у 20 томах
  6. одутлий — ОПУ́ХЛИЙ (який опух, у якого з'явилися опухи), ПУ́ХЛИЙ, ЗАПУ́ХЛИЙ, ПОПУ́ХЛИЙ, РОЗПУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, ЗАБРЕ́ЗКЛИЙ, БРЕ́ЗКЛИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ОДУ́ТИЙ рідше, НАБРЕ́ЗКЛИЙ рідше, ОБРЕ́ЗКЛИЙ рідше; ПІДПУ́ХЛИЙ, ПРИПУ́ХЛИЙ (з невеликим опухом). Словник синонімів української мови
  7. одутлий — ОДУ́ТЛИЙ, а, е. З розпухлим, набряклим обличчям, тілом; брезклий. А сам сотник у кожусі, Одутлий, поганий, Коло клуні похожає (Шевч., II, 1963, 201); Одутлий, блідий, стояв він перед лихварем.. Словник української мови в 11 томах