опоганювати

Значення в інших словниках

1. опоганювати — опога́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. опоганювати — Опаскуджувати, паскудити, поганити, обгиджувати, споганювати, ур. оскверняти; (ім 'я) неславити, ганьбити, паплюжити, очорнювати, р. плюгавити. Словник синонімів Караванського
3. опоганювати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
4. опоганювати — -юю, -юєш, недок., опоганити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Робити що-небудь поганим, нечистим. 2》 перен. Неславити, ганьбити кого-, що-небудь, принижуючи, плямуючи чимось; оскверняти. || Позбавляти моральної чистоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. опоганювати — ОПОГА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОГА́НИТИ, ню, ниш, док. 1. що. Робити що-небудь поганим, нечистим. Погань усе опоганить (прислів'я); Підходжу до [вбитого] фашиста боком – як ти смів, вовче, опоганити чистий дніпровський пісок? (О. Словник української мови у 20 томах
6. опоганювати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
7. опоганювати — Опога́нювати, -нюю, -нюєш; опога́нити, -га́ню, -га́ниш, -га́нять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. опоганювати — ОПОГА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОГА́НИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Робити що-небудь поганим, нечистим. Підходжу до [трупа] фашиста боком — як ти смів, вовче, опоганити чистий дніпровський пісок? (Донч., VI, 1957, 287). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
9. опоганювати — Опоганювати, -нюю, -єш сов. в. опоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його. Св. Мр. VII. 15. Дитина опоганила сорочку. Словник української мови Грінченка