опоганювати
ОПОГА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОГА́НИТИ, ню, ниш, док.
1. що. Робити що-небудь поганим, нечистим.
Погань усе опоганить (прислів'я);
Підходжу до [вбитого] фашиста боком – як ти смів, вовче, опоганити чистий дніпровський пісок? (О. Донченко);
// Робити негарним; псувати.
Чудове її [Рогніди] личко опоганювала глибока зморшка на білому чолі (Юліан Опільський).
2. кого, що, перен. Неславити, ганьбити кого-, що-небудь, принижуючи, плямуючи чимось; оскверняти.
Вона не терпіла цих темних ворожбитів, які опоганювали саме слово планета, що було для неї науковим терміном, сповненим своєрідної краси і чарівності (О. Гончар);
– Ти сором мій, ти опоганила наше чесне ім'я Лемішок... (І. Нечуй-Левицький);
// Позбавляти моральної чистоти.
А замість украденого, українському народові привезли з гітлерівської Німеччини одну книжку – поліцейський кодекс, один витвір фашистського мистецтва – порнографічну листівку, щоб отруїти і опоганити душу народу (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- опоганювати — опога́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- опоганювати — Опаскуджувати, паскудити, поганити, обгиджувати, споганювати, ур. оскверняти; (ім 'я) неславити, ганьбити, паплюжити, очорнювати, р. плюгавити. Словник синонімів Караванського
- опоганювати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- опоганювати — -юю, -юєш, недок., опоганити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Робити що-небудь поганим, нечистим. 2》 перен. Неславити, ганьбити кого-, що-небудь, принижуючи, плямуючи чимось; оскверняти. || Позбавляти моральної чистоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опоганювати — див. сквернити, пакостити Словник чужослів Павло Штепа
- опоганювати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- опоганювати — Опога́нювати, -нюю, -нюєш; опога́нити, -га́ню, -га́ниш, -га́нять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опоганювати — ОПОГА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОГА́НИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Робити що-небудь поганим, нечистим. Підходжу до [трупа] фашиста боком — як ти смів, вовче, опоганити чистий дніпровський пісок? (Донч., VI, 1957, 287). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
- опоганювати — Опоганювати, -нюю, -єш сов. в. опоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його. Св. Мр. VII. 15. Дитина опоганила сорочку. Словник української мови Грінченка