ополоник
1. варишка
2. це див. головастик
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ополоник — ополо́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ополоник — див. ЛОЖКА. Словник синонімів Караванського
- ополоник — див. ложка Словник синонімів Вусика
- ополоник — -а, ч. 1》 Велика ложка, якою насипають рідку страву. 2》 діал. Пуголовок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ополоник — ОПОЛО́НИК¹, а, ч. Велика ложка, якою розливають рідкі страви, напої; полоник. Видно між ложками ополоник (Номис); Дві бабки-куховарки ополониками шумовиння з баняків збирають (Я. Словник української мови у 20 томах
- ополоник — ОПОЛО́НИК (велика ложка, якою насипають рідку страву), ЧЕРПА́К, ПОЛО́НИК рідше, ВАРЕ́ХА діал., ВАРИ́ШКА діал. У казанах кип'ячу смолу ополониками мішали (Г. Словник синонімів української мови
- ополоник — Ополо́ник, -ка; -ники, -ків поло́ник і ополо́ник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ополоник — ОПОЛО́НИК, а, ч. 1. Велика ложка, якою насипають рідку страву. Видно між ложками ополоник (Номис, 1864, № 7339); Дві бабки-куховарки ополониками шумовиння з баняків збирають (Кач. Словник української мови в 11 томах
- ополоник — Ополо́ник, -ка м. 1) Разливная ложка. Видно між ложками ополоник. Ном. № 7339. 2) Головастикъ. Ном. стр. 293, № 105. У нашому ставку нема риби, а жабів та ополоників — чортова тись. Лебед. у. ум. ополоничок. Словник української мови Грінченка