оригінальний

Своєрідний, самобутний, первісний, первінний, першотворний, достотний, достеменний, справжній, справдешній, вірутний, власноручний, сутий, сущий, див. автентичний, подлиний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оригінальний — (який має цілком властиві лише йому риси) своєрідний, самобутній. Словник синонімів Полюги
  2. оригінальний — оригіна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. оригінальний — [ориег'інал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. оригінальний — -а, -е. 1》 Який не є копією або підробкою чого-небудь; справжній, автентичний. || Створений самостійно, без наслідування відомих зразків. || Який не є перекладом з іншої мови. 2》 Який привертає до себе увагу своєю незвичайністю, своєрідністю. || Не схожий на інших; самобутній. || Дивний, химерний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оригінальний — ОРИГІНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не є копією або підробкою чого-небудь; справжній, автентичний. В день вінчання надіслала [пані Бровко] молодій парі коштовну, хоч трошки вже надщерблену, оригінальну японську вазу (Ірина Вільде); // Створений самостійно... Словник української мови у 20 томах
  6. оригінальний — оригіна́льний (лат. originalis) 1. Справжній, первісний. 2. Переносно – своєрідний, самобутній; дивний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. оригінальний — ОРИГІНА́ЛЬНИЙ (створений самостійно, без наслідування відомих зразків); СВОЄРІ́ДНИЙ, НЕШАБЛО́ННИЙ, НЕШАБЛО́НОВИЙ, НЕСТАНДА́РТНИЙ (який привертає до себе увагу своєю незвичайністю, своєрідністю); НЕТРАФАРЕ́ТНИЙ, НЕЗАТЕ́РТИЙ, СВІ́ЖИЙ (про мову... Словник синонімів української мови
  8. оригінальний — ОРИГІНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не є копією або підробкою чого-небудь; справжній, автентичний. В день вінчання надіслала [пані Бровко] молодій парі коштовну, хоч трошки вже надщерблену, оригінальну японську вазу (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
  9. оригінальний — рос. оригинальный 1. Справжній, первісний, той, що не має аналогів. 2. Переносно — самобутній, своєрідний, дивний. Eкономічна енциклопедія