остов

(корабля) кістяк, (твору) основа, див. остоя

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остов — о́стов іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. остов — -а, ч. Внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші її складові частини; каркас, кістяк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. остов — О́СТОВ, а, ч. Внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші її складові частини; каркас, кістяк. Громов надписує ящик своїми ініціалами .. Таку ж позначку він робить і на остові свого верстата (В. Словник української мови у 20 томах
  4. остов — КАРКА́С (металева або дерев'яна основа якоїсь речі, споруди, машини тощо), КІСТЯ́К, СКЕЛЕ́Т, КОРО́БКА (основа будівлі); О́СТОВ (внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін.); КО́РПУС (основа чи оболонка машини, механізму тощо). Словник синонімів української мови
  5. остов — О́СТОВ, а, ч. Внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші її складові частини; каркас. Громов надписує ящик своїми ініціалами.. Таку ж позначку він робить і на остові свого верстата (Кучер, Чорноморці, 1956, 455). Словник української мови в 11 томах