оторопіти

Тетеріти, отетерювати, отетеріти, поотетерювати, потетерювати, потетеріти, стетерювати, отетеріти, постетерювати, чманіти, зічманювати, зічманіти, позічманювати, очманювати, очманіти, поочманювати, почманювати, почманіти, учманювати, учманіти, повчманювати, ошелешувати, ошелешити, поошелешувати, див. одурівати, остовпіти, спішити, отупіти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оторопіти — оторопі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. оторопіти — -ію, -ієш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися і т. ін.; отетеріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оторопіти — ОТОРОПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися і т. ін.; отетеріти. Дідок оторопів – і рученьки помліли (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. оторопіти — РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТОРОПІ́ТИ розм., СТОРОПІ́ТИ розм., ОТЕТЕРІ́ТИ розм., СТОРОПИ́ТИСЯ діал., СТЕТЕРІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. оторопіти — ОТОРОПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися і т. ін.; отетеріти. Дідок оторопів — і рученьки помліли (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах