панацея

Значення в інших словниках

1. панацея — Панаце́я: — засіб проти всякого лиха [47] Словник з творів Івана Франка
2. панацея — панаце́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. панацея — -ї, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – богиня-зцілителька. 2》 книжн. Ліки алхіміків, які нібито допомагали від усіх хвороб. || перен., ірон. Універсальний засіб, який нібито запобігає будь-якому лиху, зараджує в розв'язанні всіх проблем. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. панацея — ПАНАЦЕ́Я, ї, ж., книжн. Міфічні ліки від усіх хвороб, вигадані середньовічними алхіміками. Олію з обліпихи вважають майже панацеєю (з наук.-попул. літ.); // перен., ірон. Словник української мови у 20 томах
5. панацея — панаце́я (грец. Πανάκεια, «Всецілюща») 1. В давньогрецькій міфології богиня-зцілителька. 2. Міфічні ліки від усіх хвороб, вигадані алхіміками. 3. Переносно – гаданий універсальний засіб проти будь-якого лиха, на всі випадки. Словник іншомовних слів Мельничука
6. панацея — ЛІ́КИ (речовини, препарати, які використовуються для лікування або запобігання хвороби), МЕДИКАМЕ́НТИ, ЛІК рідше, ЛІКА́РСТВО розм. Словник синонімів української мови
7. панацея — Панаце́я, -це́ї, -це́єю; -це́ї, -це́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. панацея — ПАНАЦЕ́Я, ї, ж., книжн. Ліки у алхіміків, які нібито допомагають від усіх хвороб; // перен., ірон. Універсальний засіб, який нібито запобігає будь-якому лиху, зараджує при розв’язанні всіх проблем. Словник української мови в 11 томах