1. Словник української мови у 20 томах

панацея

ПАНАЦЕ́Я, ї, ж., книжн.

Міфічні ліки від усіх хвороб, вигадані середньовічними алхіміками.

Олію з обліпихи вважають майже панацеєю (з наук.-попул. літ.);

// перен., ірон. Універсальний засіб, який нібито запобігає будь-якому лиху, зараджує при розв'язанні всіх проблем.

– Новий лад принесе з собою також нове виховання, а по кількох генераціях будемо мати нове людство. – Еге ж, еге, все тілько якась панацея, якийсь таємничий еліксир на всі хороби [хвороби] (І. Франко);

Грінченко в деяких творах навіть схильний розглядати труд як панацею у звільненні і відродженні народу, хоч разом з тим показує, як в умовах гнобительського ладу принижується й спотворюється чесна людська праця (із журн.);

Ці груди болю, біль грудей. застрашених страждань – нема їм жодних панацей, все поглинає хлань (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панацея — Панаце́я: — засіб проти всякого лиха [47] Словник з творів Івана Франка
  2. панацея — панаце́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. панацея — -ї, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – богиня-зцілителька. 2》 книжн. Ліки алхіміків, які нібито допомагали від усіх хвороб. || перен., ірон. Універсальний засіб, який нібито запобігає будь-якому лиху, зараджує в розв'язанні всіх проблем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. панацея — Вселік, див. еліксир Словник чужослів Павло Штепа
  5. панацея — панаце́я (грец. Πανάκεια, «Всецілюща») 1. В давньогрецькій міфології богиня-зцілителька. 2. Міфічні ліки від усіх хвороб, вигадані алхіміками. 3. Переносно – гаданий універсальний засіб проти будь-якого лиха, на всі випадки. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. панацея — ЛІ́КИ (речовини, препарати, які використовуються для лікування або запобігання хвороби), МЕДИКАМЕ́НТИ, ЛІК рідше, ЛІКА́РСТВО розм. Словник синонімів української мови
  7. панацея — Панаце́я, -це́ї, -це́єю; -це́ї, -це́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. панацея — ПАНАЦЕ́Я, ї, ж., книжн. Ліки у алхіміків, які нібито допомагають від усіх хвороб; // перен., ірон. Універсальний засіб, який нібито запобігає будь-якому лиху, зараджує при розв’язанні всіх проблем. Словник української мови в 11 томах